Словарь української мови (1924)/цілитель
| ◀ цілинний | Словарь української мови Ц цілитель |
цілити ▶ |
|
Ціли́тель, ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
| ◀ цілинний | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цілитель |
цілити ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цілитель
Борис Грінченко
1924
Ціли́тель, ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.