Словарь української мови (1924)/цуцик
◀ цуценячий | Словарь української мови Ц цуцик |
цуцу! ▶ |
|
Цу́цик, ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Стор. II. 267. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Ном. № 14252. Заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594. Голодний, як цуцик. Посл. Ум. Цу́цичок.