Словарь української мови (1924)/цуценячий
| ◀ цуценя | Словарь української мови Ц цуценячий |
цуцик ▶ |
|
Цуценя́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій щенку.
| ◀ цуценя | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цуценячий |
цуцик ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цуценячий
Борис Грінченко
1924
Цуценя́чий, а, е. Свойственный, принадлежащій щенку.