Словарь української мови (1924)/цураха

by Борис Грінченко

◀ цурати

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цураха

цурганитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цура́ха, (хи?), цура́чка, (ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: „ні вроку!“ або: „цураха“. Вх. Зн. 78.