Словарь української мови (1924)/цупкий

by Борис Грінченко

◀ цупкати

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цупкий

цупко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цупки́й, а́, е́. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Нп. Цупкий мороз. Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у.