Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цокувати
Берлін: Українське слово, 1924

Цокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) Цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.