Словарь української мови (1924)/цокотуха

by Борис Грінченко

◀ цокотун

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цокотуха

цокувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цокоту́ха, хи, ж. 1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. I. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.