Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цокотуха
Берлін: Українське слово, 1924

Цокоту́ха, хи, ж. 1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. I. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.