Словарь української мови (1924)/цнотливо
| ◀ цнотливий | Словарь української мови Ц цнотливо |
цнотонька ▶ |
|
Цнотли́во, нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. I. 177. 2) Цѣломудренно.
| ◀ цнотливий | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цнотливо |
цнотонька ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цнотливо
Борис Грінченко
1924
Цнотли́во, нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. I. 177. 2) Цѣломудренно.