Словарь української мови (1924)/цирка
◀ циранка | Словарь української мови Ц цирка |
циркати ▶ |
|
Ци́рка, ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. I. 155, 156. См. Ціркова́ник. Ум. Ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.