Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
церківця
Берлін: Українське слово, 1924

Це́рківця, це́рковця, ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.