Словарь української мови (1924)/церківник
◀ церківка | Словарь української мови Ц церківник |
церківця ▶ |
|
Церківни́к, ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
◀ церківка | Словарь української мови Борис Грінченко Ц церківник |
церківця ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
церківник
Борис Грінченко
1924
Церківни́к, ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.