Словарь української мови (1924)/цвірінчати
◀ цвірінчання | Словарь української мови Ц цвірінчати |
цвірінь ▶ |
|
Цвірінча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірі́нькати.
◀ цвірінчання | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цвірінчати |
цвірінь ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цвірінчати
Борис Грінченко
1924
Цвірінча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Цвірі́нькати.