Словарь української мови (1924)/царинний

by Борис Грінченко

◀ царинка

Словарь української мови Борис Грінченко Ц царинний

царинник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ца́ринний, а, е. Относящійся къ царині. Ца́ринний дід = Цари́нник. О. 1862. I. 28. Ца́ринні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.