Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хутче
Берлін: Українське слово, 1924

Ху́тче, хутчі́й, хутчі́ш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. I. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. III. 84).