Словарь української мови (1924)/хутко
◀ хуткість | Словарь української мови Х хутко |
хутній ▶ |
|
Ху́тко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіев. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. Хуте́нько. Рудч. Ск. I. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. III. 43).