Словарь української мови (1924)/хустка

by Борис Грінченко

◀ хустиця

Словарь української мови Борис Грінченко Х хустка

хустя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ху́стка, ки, ж. 1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном. 2) мн. = Заручини. МУЕ. III. 74. Ум. Ху́стонька, ху́сточка. Хустоньку пери. Грин. III. 551.