Словарь української мови (1924)/хукнути
| ◀ хукати | Словарь української мови Х хукнути |
хундамент ▶ |
|
Ху́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб. Чуб. II. 194.