Словарь української мови (1924)/хитрово
◀ хитро | Словарь української мови Х хитрово |
хитромовний ▶ |
|
Хитро́во, нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. II. 82.
◀ хитро | Словарь української мови Борис Грінченко Х хитрово |
хитромовний ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хитрово
Борис Грінченко
1924
Хитро́во, нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. II. 82.