Словарь української мови (1924)/хижа
| ◀ хибч | Словарь української мови Х хижа |
хижак ▶ |
|
Хи́жа, жі, ж. 1) Клѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = Хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. III. 18. 3) = Хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. Хи́жка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.