Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвіяти
Берлін: Українське слово, 1924

Хві́яти, хві́ю, єш, гл. — до ко́го, чо́го. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. I. 269.