Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвіялка
Берлін: Українське слово, 1924

Хвія́лка, ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. Хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.