Словарь української мови (1924)/хвіялка
| ◀ хвіщ | Словарь української мови Х хвіялка |
хвіяти ▶ |
|
Хвія́лка, ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. Хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.