Словарь української мови (1924)/хвостяка
◀ хвостяга | Словарь української мови Х хвостяка |
хвоськати ▶ |
|
Хвостя́ка, ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його є пара хвостяк. Ум. Хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.