Словарь української мови (1924)/хавтурувати
| ◀ хавтурник | Словарь української мови Х хавтурувати |
хавтур'я ▶ |
|
Хавтурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Брать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
| ◀ хавтурник | Словарь української мови Борис Грінченко Х хавтурувати |
хавтур'я ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хавтурувати
Борис Грінченко
1924
Хавтурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Брать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).