Словарь української мови (1924)/хавтурник
◀ хавтурний | Словарь української мови Х хавтурник |
хавтурувати ▶ |
|
Хавту́рник, ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
◀ хавтурний | Словарь української мови Борис Грінченко Х хавтурник |
хавтурувати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хавтурник
Борис Грінченко
1924
Хавту́рник, ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.