Словарь української мови (1924)/хаботя
| ◀ хабоття | Словарь української мови Х хаботя |
хабуз ▶ |
|
Хабо́тя, ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішле хаботю. Лебед. у.
| ◀ хабоття | Словарь української мови Борис Грінченко Х хаботя |
хабуз ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хаботя
Борис Грінченко
1924
Хабо́тя, ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішле хаботю. Лебед. у.