Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хабоття
Берлін: Українське слово, 1924

Хабо́ття, тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.