Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фіґель
Берлін: Українське слово, 1924

Фі́ґель, ґля, м. 1) = Фиґель 1 и 2. Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. II. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькіе локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.