Словарь української мови (1924)/фіст

by Борис Грінченко

◀ фірчати

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фіст

фітик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фіст, фоста́, м. 1) = Хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (см. деркач 4), в решітці (см. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. I. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. I. 123. См. Хвіст. Ум. Фо́стик. Чуб. V. 635. Шух. I. 278.