Словарь української мови (1924)/учуватися
◀ учувати | Словарь української мови У учуватися |
учутка ▶ |
|
Учува́тися, ва́ється, сов. в. учу́тися, ється, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міря, та каже; „аршин!“ Рудч. Ск. I. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. II. 43.