Словарь української мови (1924)/учепити
◀ учепистий | Словарь української мови У учепити |
учепитися ▶ |
|
Учепи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. КС. 1883. IV. 906. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи. Рудч. Ск. II. 50. 2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок. Ном. № 12708.