Словарь української мови (1924)/утишати
| ◀ утиця | Словарь української мови У утишати |
утишка ▶ |
|
Утиша́ти, ша́ю, єш, сов. в. ути́шити, шу, шиш, гл. = Утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.
| ◀ утиця | Словарь української мови Борис Грінченко У утишати |
утишка ▶ |
|
Словарь української мови — У
утишати
Борис Грінченко
1924
Утиша́ти, ша́ю, єш, сов. в. ути́шити, шу, шиш, гл. = Утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.