Словарь української мови (1924)/утихомирювати

by Борис Грінченко

◀ утихомирити

Словарь української мови Борис Грінченко У утихомирювати

утихомирюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утихоми́рювати, рюю, єш, сов. в. утихоми́рити, рю, риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. I. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.