Словарь української мови (1924)/утихомирюватися

by Борис Грінченко

◀ утихомирювати

Словарь української мови Борис Грінченко У утихомирюватися

утиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утихоми́рюватися, рююся, єшся, сов. в. утихоми́ритися, рюся, ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор. II. 61. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. III. 37.