Словарь української мови (1924)/успішатися

by Борис Грінченко

◀ успішати

Словарь української мови Борис Грінченко У успішатися

усподі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Успіша́тися, ша́юся, єшся, сов. в. успіши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Успѣвать, успѣть. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! Грин. I. 285. Аби втішився вхопити. Волч. у. Не вспішилось Бондарівні пісеньки співати. Грин. III. 615.