Словарь української мови (1924)/успішати

by Борис Грінченко

◀ успівати

Словарь української мови Борис Грінченко У успішати

успішатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Успіша́ти, ша́ю, єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому вспішала — боялася вовка. Грин. III. 667.