Словарь української мови (1924)/урочити
| ◀ урочисто | Словарь української мови У урочити |
урочища ▶ |
|
Уро́чити, чу, чиш, гл. = Уректи? Як ся убрав, так го урочили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
| ◀ урочисто | Словарь української мови Борис Грінченко У урочити |
урочища ▶ |
|
Словарь української мови — У
урочити
Борис Грінченко
1924
Уро́чити, чу, чиш, гл. = Уректи? Як ся убрав, так го урочили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.