Словарь української мови (1924)/уректи
| ◀ урекливий | Словарь української мови У уректи |
уремезовувати ▶ |
|
Уректи́, ся. См. Урікати, ся.
| ◀ урекливий | Словарь української мови Борис Грінченко У уректи |
уремезовувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
уректи
Борис Грінченко
1924
Уректи́, ся. См. Урікати, ся.