Словарь української мови (1924)/уростіч
| ◀ уростич | Словарь української мови У уростіч |
урочина ▶ |
|
Уро́стич и уро́стіч, нар. Въ разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. I. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
| ◀ уростич | Словарь української мови Борис Грінченко У уростіч |
урочина ▶ |
|
Словарь української мови — У
уростіч
Борис Грінченко
1924
Уро́стич и уро́стіч, нар. Въ разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. I. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.