Словарь української мови (1924)/уростич
| ◀ уростати | Словарь української мови У уростич |
уростіч ▶ |
|
Уро́стич и уро́стіч, нар. Въ разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. I. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
| ◀ уростати | Словарь української мови Борис Грінченко У уростич |
уростіч ▶ |
|
Словарь української мови — У
уростич
Борис Грінченко
1924
Уро́стич и уро́стіч, нар. Въ разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. I. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.