Словарь української мови (1924)/урихтовувати
◀ урити | Словарь української мови У урихтовувати |
урівень ▶ |
|
Урихто́вувати, вую, єш, сов. в. урихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.
◀ урити | Словарь української мови Борис Грінченко У урихтовувати |
урівень ▶ |
|
Словарь української мови — У
урихтовувати
Борис Грінченко
1924
Урихто́вувати, вую, єш, сов. в. урихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.