Словарь української мови (1924)/урити
| ◀ уривцем | Словарь української мови У урити |
урихтовувати ▶ |
|
Ури́ти, ся. См. Уривати, ся.
| ◀ уривцем | Словарь української мови Борис Грінченко У урити |
урихтовувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
урити
Борис Грінченко
1924
Ури́ти, ся. См. Уривати, ся.