Словарь української мови (1924)/уривок
◀ уриватися | Словарь української мови У уривок |
уривцем ▶ |
|
Ури́вок, вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. Ури́вочок.
◀ уриватися | Словарь української мови Борис Грінченко У уривок |
уривцем ▶ |
|
Словарь української мови — У
уривок
Борис Грінченко
1924
Ури́вок, вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. Ури́вочок.