Словарь української мови (1924)/уремення

< Словарь української мови (1924)

◀ уременити

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уремення

уремня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уре́мення, ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/уремення&oldid=471292