Словарь української мови (1924)/уременити
| ◀ уремезовувати | Словарь української мови У уременити |
уремення ▶ |
|
Уреме́нити, ню, ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
| ◀ уремезовувати | Словарь української мови Борис Грінченко У уременити |
уремення ▶ |
|
Словарь української мови — У
уременити
Борис Грінченко
1924
Уреме́нити, ню, ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.