Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упірати
Берлін: Українське слово, 1924

Упіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. упе́рти, упру́, ре́ш, гл. 1) Втаскивать, втащить, втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух є, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.