Словарь української мови (1924)/упірати

by Борис Грінченко

◀ упімнути

Словарь української мови Борис Грінченко У упірати

упіратися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. упе́рти, упру́, ре́ш, гл. 1) Втаскивать, втащить, втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух є, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.