Словарь української мови (1924)/употужнитися

by Борис Грінченко

◀ употужнити

Словарь української мови Борис Грінченко У употужнитися

управді ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Употу́жнитися, нюся, нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.