Словарь української мови (1924)/употужнити
| ◀ употрійні | Словарь української мови У употужнити |
употужнитися ▶ |
|
Употу́жнити, ню, ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. К. Псал. 204. Употужнив мої ноги і на камені поставив. К. Псал. 97.