Словарь української мови (1924)/упокоїти
| ◀ упокійний | Словарь української мови У упокоїти |
упокорити ▶ |
|
Упоко́їти, ся. См. Упокоювати, ся.
| ◀ упокійний | Словарь української мови Борис Грінченко У упокоїти |
упокорити ▶ |
|
Словарь української мови — У
упокоїти
Борис Грінченко
1924
Упоко́їти, ся. См. Упокоювати, ся.