Словарь української мови (1924)/упокорити
| ◀ упокоїти | Словарь української мови У упокорити |
упокорювати ▶ |
|
Упоко́рити, ся. См. Упокорювати, ся.
| ◀ упокоїти | Словарь української мови Борис Грінченко У упокорити |
упокорювати ▶ |
|
Словарь української мови — У
упокорити
Борис Грінченко
1924
Упоко́рити, ся. См. Упокорювати, ся.