Словарь української мови (1924)/уповзати
◀ уповатися | Словарь української мови У уповзати |
уповивання ▶ |
|
Уповза́ти, за́ю, єш, сов. в. уповзти́, зу́, зе́ш, гл. Вползать, вползти.
◀ уповатися | Словарь української мови Борис Грінченко У уповзати |
уповивання ▶ |
|
Словарь української мови — У
уповзати
Борис Грінченко
1924
Уповза́ти, за́ю, єш, сов. в. уповзти́, зу́, зе́ш, гл. Вползать, вползти.